«Я вже не Люда з Голлівуду, а Людмила Луцук»: інфлуенсерка про трансформацію блогу у фешн, хейт і заробітки
Тема місяця нашого онлайн-видання присвячена соціальним мережам, тому редакція одностайно вирішила зробити інтервʼю з Людмилою Луцук, адже її сміливо можна зарахувати до топ-українськомовних блогерок України. Більшість читачів знає дівчину як Люду з Голлівуду, авторку, яка з нуля підписників перетворила власну сторінку в Instagram на блог-мільйонник: нині за інфлуенсеркою стежить 1 400 000 фоловерів! Кілька років тому центральними темами її блогу були гумор і життя без «прикрас». Зараз увага Людмили сфокусувалася на фешн та стилі. Ці зовнішні трансформації інста-щоденника відбулися не без внутрішніх метаморфоз самої авторки.
Отже, що послугувало відправною точкою нової тематики блогу, як почалася співпраця з відомими українськими брендами та яка річ у гардеробі – найцінніша, чому зробила 50% знижки на свій прайс під час війни, з яких причин дістає хейт і як на нього реагує, якими благодійними справами пишається найбільше – читайте у нашому відвертому інтервʼю з інфлуенсеркою та фешн-експерткою Людмилою Луцук.
Про своє нове амплуа
Я вже однозначно не Люда з Голлівуду, а Людмила Луцук. Передовсім асоціюю себе з імʼям та прізвищем. Люда з Голлівуду – це колишній псевдонім, класний період та корисний досвід. Людмила Луцук сьогодні – інфлуенсерка, а не блогерка, як багато хто схильний називати.
Моя сторінка в соціальних мережах – це не просто блог про життя, це блог, що змінює життя. На мою думку, я – та людина, яка може впливати на думку оточення, і це важливо. Окрім того, що на своїй сторінці чимало розповідаю про моду й стиль, я ще й доношу корисні думки про виховання дітей: як їх розвивати, чого не варто робити під час комунікації тощо. І аудиторія мам, підписаних на мене, спирається на ці поради – гадаю, так ми разом змінюємо суспільство на краще.
Ти – той, на кого ти підписаний.
Мій блог трансформувався з образу народної улюблениці в амплуа фешн-експертки. Це сталося на початку повномасштабної війни, хоча багато задля цього я зробила ще раніше. Та навіть, коли позиціонувала себе авторкою-гумористкою, все одно стежила за класними європейськими фешн-блогерами. І водночас, до речі, цікавий факт: не була підписаною на жодного комедійного персонажа.
Ти – той, на кого ти підписаний. Тож мої думки формувалися під впливом тих авторів, за ким я пильнувала в соцмережах. Це почасти й вплинуло на мій перехід з однієї ніші в іншу: моє захоплення модою зростало щодня.
Відправною точкою процесу прощання з кумедним образом та руху в бік фешн стала українська інфлуенсерка Маргарита Мурадова. Вона мені імпонує і як особистість, і як професіонал, тому я почала опановувати саме її курс зі стилю. А далі – пішли вже й інші, зокрема, зарубіжні.
Зараз моя стрічка в Instagram на 90% складається з підписок на фешн-блогерів. І головне: я продовжую навчатися. На сьогодні в моєму портфоліо вже три дипломи, пов’язані зі стилем. Тому я переконана: за кілька років обов’язково стану популярною фешн-блогеркою в Україні.
Про складнощі трансформації блогу
Це справді був складний процес трансформації: гумор-лайфстайл-мода. Реакція моєї аудиторії була різною. Ті, хто любили смішну Люду з Голлівуду, почали відписуватися – і це нормально. Я й сама не хочу, щоб вони заходили на мою сторінку, бо читати постійно критику на кшталт: «коли жила в гуртожитку, то мала кращий вигляд» чи «старий одяг пасував тобі більше» не маю бажання.
Досі отримую чимало хейту через цю трансформацію. Масова аудиторія чогось упереджено ставиться до фешн-індустрії в Україні, не всі її розуміють – і це теж нормально.
Коли я тільки починала вести гумористичний блог, публіка також це не сприймала. Минув час, і ось я вже – «найпозитивніший блогер України», люди звикли до мене такої. Так само і з темою моди та стилю – на все потрібен час. У будь-якому разі робила й роблю те, що вважаю правильним, що подобається мені.
Я би не сказала, що чисельність моєї аудиторії зменшилася через іншу тематику блогу. Вона оновилася разом із контентом. Це саме те, до чого я прагну – якісної та свідомої аудиторії.
Безперечно, картинка й наповненість сторінки змінилися. Так само внутрішньо змінилася і я, хоча «каркас» і лишився той самий. Я ще більше усвідомила, що чужі думки – не надто важливі для мене.
Про хейт у свій бік
Зараз, у час трансформації себе та свого блогу, надходить так багато суспільної агресії, що аж лячно. На думку пересічних громадян, я одягаюся нестандартно, але таке уявлення виникає, бо середньостатистичні українці зазвичай не цікавляться модою й не знають її трендів. Тому, певно, й вдаються до образ.
Інфлуенсер без хейта – не інфлуенсер. Треба просто звикнутися з думкою, що люди завжди і все будуть хейтити.
Але це робить мене внутрішньо сильнішою. Через стиль я розкриваюся, через одяг стаю відвертішою та переборюю власні упередження чи кліше. Наприклад: у розмірі plus-size не можна мати стильного вигляду – ще й як можна!
Не втомлююся повторювати: інфлуенсер без хейта – не інфлуенсер. Треба просто звикнутися з думкою, що люди завжди і все будуть хейтити. Як я реагую на таке? Іноді – ніяк. Подеколи – відповідаю на коментарі, зрештою, це підвищує статистику сторінки. (сміється) А інколи – подумки їм дякую. Бо вони краще за будь-яких шанувальників знають про мене все: які бренди вдягаю, що мені личить, а що – ні, які локації люблю відвідувати. Будь-який розвиток чи успіх неможливі без хейту, тож не варто боятися чи якось уникати його!
Найперше треба любити себе, а все решта – потім.
Про власні трансформації
Якщо говорити про зміни фізичні, то я схудла на понад 15 кілограмів. Почала більше любити себе і своє тіло. У моєму житті зʼявилися регулярний спорт і догляд за собою. Тепер відвідую лікарів завчасно, а не коли вже «припекло». І, як не крути, фізичне здоровʼя істотно впливає на ментальне. Зараз війна й так сильно підкосила наш емоційний стан, тож я намагаюся усіляко піклуватися про себе внутрішню.
Передовсім треба любити себе, а все решта – потім. Робота, переживання чи рекламні інтеграції не вартують вашого здоровʼя. Тому раджу кожному звернути увагу на своє ментальне здоровʼя і працювати над його підтримкою та оновленням – хто як може. Бо інколи наші хвилювання «вбивають» нас більше, аніж ракети.
Про співпрацю з брендами
Я давно мріяла про стилізацію зйомок для брендів. І ось нещодавно стала стилісткою для кампейну відомого вітчизняного бренда Gasanova. Ця співпраця була на бартерній основі, безкоштовно, оскільки я хотіла отримати такий досвід. Також мені дуже імпонує цей бренд та його власниця Ельвіра Гасанова.
Якщо необхідно висвітлити потреби саме бренду, який до мене заходить, то мова йде про платні інтеграції – якщо говорити про мене як інфлуенсерку, а не стилістку. Я – завжди відкрита до знайомства з різними торговими марками. Якщо вони хочуть надіслати мені подарунок чи преспак в обмін на безплатну демонстрацію, то залюбки розглядаю ці пропозиції. Мені це цікаво, бо й сама ще розвиваюся. І чим більше так працюватиму, тим швидше надійдуть великі комерційні проєкти в модній ніші.
Про улюблену модну річ у гардеробі
Найулюбленіша та водночас найдорожча річ у моєму гардеробі – сумка Hermes Kelly 32 із крокодилячої шкіри. Вона пасує абсолютно під усе. Навіть, якщо нічого не одягнете, теж пасуватиме. (сміється) Можливо, колись я продам її у бутики вінтажу – як річ з історією. А поки що планую збирати власну колекцію аксесуарів Hermes.
Про зміну заробітків через війну
На початку повномасштабної війни я зробила на свій прайс 50% знижку, тому доходи значно скоротилися. Зараз вже повернула попередній цінник на свої послуги.
Насправді, замовлень на рекламу від брендів нині побільшало вдвічі-втричі. Окрім кількості, ці рекламні інтеграції стали якіснішими. Якщо раніше я рекламувала магазини різного сегменту, то зараз переважно звертаються відомі українські бренди або бізнеси, які пропонують масштабні колаборації. І це все невимовно тішить!
Про благодійність
Значну частину доходів нашої родини ми щомісяця віддаємо на допомогу ЗСУ. Якщо порахувати, скільки коштів загалом передали армії, то це близько 3 000 000 гривень. І машину для бійців купували, а нещодавно зібрали майже 1 000 000 гривень для хлопців, які втратили кінцівки.
Найбільше тішить моє серце, коли я можу допомагати дітям, які залишилися без батьків або яких покинули батьки.
Інколи серед своєї аудиторії розігрую за донат свої речі з люкс-сегменту або відкриваю банки для збирання коштів. Серед благодійних проєктів, напевно, найдужче пишаюся тим, у якому вдалося зібрати 700 000 гривень для «Азова» та 900 000 комісованим з армії хлопцям.
Але найбільше тішиться моє серце, коли можу допомагати дітям, які залишилися без батьків або яких покинули батьки. Намагаюся відвідувати таких малюків у дитячих будинках і підтримую, чим можу. Можливо, ця тема так сильно мене тригерить, бо я сама – мама.
Про джерела для натхнення
У мене немає такого, щоби я рівнялася на когось із фешн-інфлуенсерів. Сама собі взірець для натхнення. Із модного глянцю завжди читаю український, італійський та американський Vogue. Відстежую всі події зі фешн-сфери: нещодавно відбувався бал Інституту костюма MET GALA, то в соцмережах я комунікувала й висловлювалася щодо цього. Кіно, театр, картинні галереї – безсумнівно, це теж надихає.
Намагаюся знаходити натхнення й заклик до творчості у кожному предметі, який мене оточує. Ось зараз даю вам інтервʼю й споглядаю букет з прекрасно поєднаними рожевими, білими та молочними квітами. І розумію, що було би чудово і в образах так само відтворити цю палітру.
Надивленість – це те, про що ми так часто чуємо, але не завжди використовуємо в житті. Вчитися – класно, але ці знання слід одразу застосовувати на практиці. Кожному цього й бажаю!
__________________________________________________
Макіяж: Наталі Веретеніна
Стиль: Людмила Луцук
Фото: i see studio
