Культурний код: чим живе покоління зумерів — шукаємо відповіді в сучасному українському кіно
Покоління, на яке сьогодні націлений ринок та креативні індустрії
Якщо вірити теорії поколінь американських дослідників Вільяма Штрауса та Ніла Гау, то зумери, або як їх ще називають «центеніали» — це люди, народжені з 2001 по 2016 рік. Нині їм не більше 21 року. Вони молоді, прогресивні, сповнені сил і надій та лише починають робити свої перші усвідомлені кроки у світі: здобувати вищу освіту, виходити на роботу, заводити серйозні стосунки і робити перші великі покупки власним коштом. Все це означає, що зараз зумери є найцікавішим поколінням для багатьох компаній і бізнесів, адже саме їхні представники у найближчому майбутньому займатимуть більшість робочих місць та споживатимуть більшу частину світових товарів.
Цю тенденцію добре усвідомлюють модні бренди. Bottega Veneta, Balenciaga, Versace, Jacquemus, Gucci та інші марки всіляко намагаються зрозуміти культуру та інтереси центеніалів, щоб знайти до них підхід та «підсадити» на свою продукцію. Найкраще це виходить у Balenciaga, який став найпопулярнішим брендом 2021 року, згідно зі звітом fashion-платформи Lyst. Такому успіху зокрема сприяв перехід марки в метавсесвіт та її активна диджиталізація, що не може не цікавити зумерів, які не випускають телефон із рук.
Не відстають від Balenciaga марки Jacquemus і Gucci, які теж опинилися в переліку Lyst. Jacquemus, наприклад, приваблює молоде покоління своєю відкритою та простою комунікацією з клієнтами. Замість розкішних бутиків бренд відкриває експериментальні pop-up магазини самообслуговування з торговими автоматами, а офіційний Instagram веде особисто дизайнер Сімон Порт Жакмюс. В акаунті він ділиться не тільки свіжими колекціями, а й своїми подорожами, проблемами та навіть особистим життям, не приховуючи своєї орієнтації.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Тему сексуальності та гендеру часто використовує у своїх роботах креативний директор Gucci Алессандро Мікеле. У 2019 році він та режисер Джейд Джекман випустили фільм The Future is Fluid, героями якого стали 13 представників покоління зумерів з різних куточків світу. У стрічці вони розмірковують про різні гендери.
Толерантність до вибору своєї сексуальності — одна з яскравих особливостей центеніалів. Це добре простежується у сучасному українському кіно, яке вирізняється реалістичністю порушених проблем, а його героями часто стають саме представники молодого покоління. Тим цікавіше вглиблятися в природу мислення зумерів саме на тлі українських реалій.
Так, у серіалі про підлітків «Перші ластівки» режисера Валентина Шпакова показано прийняття своєї сексуальності героєм Федею та його близьким оточенням. Друзі спокійніше приймають нетрадиційну орієнтацію Феді, тоді як його батько, представник старшого покоління, тотально не визнає її.
Ще один приклад — персонаж Сеня у фільмі «Стоп-Земля» Катерини Горностай, який розповідає про пошуки себе компанією шкільних друзів. Сеня відкрито заявляє про свою бісексуальність і до цього легко й просто ставляться його однолітки, іноді нічого не помічаючи.
У стрічці «Стоп-Земля» є досить багато аспектів культури та стилю життя зумерів. Це розмови про серйозні проблеми, які стосуються екології та ментального здоров’я. Підлітки дбають про навколишнє середовище та обговорюють свої психічні розлади, а важливою складовою їхнього життя є психотерапія. Це музика, яку слухають герої. Вони обирають не популярних музикантів із хіт-парадів, а насамперед звертають увагу на смислове наповнення композицій. Це одяг, який є для молодих людей чимось набагато більшим, аніж просто спосіб мати гарний вигляд. Прихильність до певного стилю чітко просліджується на прикладі героїні Яни. Дівчина використовує моду як спосіб самовираження та ідентифікації.
Це також соціальні мережі, які мають всі представники покоління зумерів. Такі платформи є невіддільними складовими спілкування центеніалів. Саме в соцмережах вони активно використовують у комунікації «гіпермову» — спілкування за допомогою мемів, стікерів та емоджі. Ці символи можуть замінити звичайні текстові повідомлення.
Відкритість у спілкуванні та легкість сприйняття світу теж можна назвати одними з ДНК культури зумерів, особливо в Україні, адже вони виросли у вільнішому світі, ніж їхні попередники. У стрічці Нарімана Алієва «Додому» кримський татарин Мустафа приїжджає забрати тіло сина, який загинув внаслідок війни на сході України, щоб поховати його за мусульманськими традиціями в окупованому Криму. Допомагає йому в цьому його молодший син, студент одного із київських університетів Алім.
Протягом усього фільму вони везуть тіло загиблого солдата з Києва додому в Крим. Саме в цій дорозі глядачі помічають божевільну прірву між батьком і сином, яку можна порівняти з прірвою між двома поколіннями. Мустафа має зовсім інше виховання. Він, як і багато інших кримських татар старшого покоління, зростав у радянському Узбекистані, куди його родину депортували з Криму у 1944 році. Він не володіє українською мовою, а всі проблеми звик вирішувати за допомогою хабарів та грубої сили. А ось Алім легко знаходить спільну мову з людьми, які зустрічаються на їхньому з батьком шляху.
Сучасні українські режисери документують у своїх фільмах нашу дійсність, відображаючи особливості молодих українців, їхні цінності та проблеми у художній формі. Це робить кіно не лише приводом для гарного проведення часу, а й інструментом для вивчення нового покоління. А зумерам, зі свого боку, допоможе краще зрозуміти самих себе та своїх однолітків.
