«У Парижі мало гідних закладів грецької кухні»: Анна Андрес про відкриття свого ресторану, допомогу Україні та сімейні плани
Українська модель та інфлюенсерка Анна Андрес уже протягом трьох років живе у Франції. Тут дівчина «осіла» після весілля з французьким бізнесменом Давидом Барокасом. Активна діяльність в Україні – кар’єра моделі та розвиток власного ювелірного бренда – дещо відійшла на задній план, Анна поринула у сімейне життя. Втім, після народження сина вона не занурилася з головою в материнство, а продовжила дистанційно тримати руку «на пульсі» свого бізнесу. А нещодавно вирішила спробувати себе в ресторанній справі, відкривши власний заклад у центрі Парижа.
На запрошення Анни ми зустрілися на світлій просторій віллі, яку вони орендують у Каннах, провели фотосесію і розпитали про її нове життя у Франції. Як нашій героїні живеться на Лазуровому узбережжі, кого зі світових селебриті можна зустріти в її ресторані, як вони з чоловіком підтримують Україну під час війни і який мальовничий куточок Французької Рів’єри обрали для будівництва власної вілли – cover girl липня Анна Андрес відповіла на всі запитання у нашому інтерв’ю, гостинно відкривши нам двері свого дому.
Про нинішню та майбутню вілли на Лазуровому узбережжі
У Франції ми живемо на трьох основних локаціях: у Каннах, Парижі та на острові Сен-Барт у Карибському морі. Більшу частину часу, близько 6-7 місяців на рік, проводимо на Лазуровому березі. Тут у чоловіка зосереджені найважливіші поточні проєкти, тут же головний офіс. Давид народився в Бордо (ред. – місто і комуна на південному заході Франції), але коли йому було близько 14 років, родина перебралася з Бордо в Канни. Віллу, на якій пройшла наша фотосесія, ми орендуємо тимчасово.
За планом – навесні 2023 року переїзд до нашої власної вілли, яка зараз перебуває в процесі будівництва. Вона також буде на Лазуровому березі, на мисі Кап д’Антиб. Це справжнє райське містечко, що тоне у співах цикад та в соснових деревах пініях – французи називають це дерево «le pin parasol» через його парасолькоподібну форму. Це місце для мене ось уже багато років – найулюбленіше на всьому Лазуровому узбережжі, тому моєї радості немає меж!
Проєктом займається Caprini & Pellerin Architects. Це команда, в якій зібрані талановиті молоді архітектори, я в захваті від їхніх робіт і бачення простору! Вони вже робили проєкт нашої квартири у Парижі й ми одразу вирішили, що саме цим професіоналам довіримо будівництво літнього сімейного будинку. Наразі виконано багато роботи: стару віллу, яка стояла на ділянці, частково знесли та перебудували, добудовували ще один поверх, перенесли басейн на іншу частину ділянки та чимало інших нюансів. Це все приємний клопіт і мені дуже подобається цей процес, проте вже чекаю не дочекаюся, коли закінчимо всі роботи і переїдемо!
Звичайний день Анни Андрес – це …
Тим мені й подобається моє життя, що в ньому немає якоїсь монотонної рутини. Я не ходжу офіс, якщо потрібно попрацювати – я роблю це вдома, за допомогою ноутбука і телефона, або ж вирушаю до якогось тихого кафе.
Найчастіше свій день починаю зі спорту, зараз я в основному займаюся йогою, пілатесом і роблю кардіо у спортивному залі. Ранковий спорт призводить до викиду ендорфінів і бадьорить на весь майбутній день. Далі зазвичай вирішую різні нагальні справи, зустрічаюся з друзями або ж проводжу робочі зустрічі. У вільніші дні вирушаю на пляж позасмагати, поплавати і там же пообідати. Все ж таки чудово жити біля моря! Стабільно тричі на тиждень у мене заняття з французької мови. Через два роки вивчення з повного нуля я нарешті заговорила – нехай не ідеально і ще багато над чим потрібно працювати, але я пишаюся собою!
Про помічників по дому та улюблені побутові справи
З помічників по дому у мене – домробітниця та няня. Я люблю їздити вибирати продукти на ринку, у Франції чудові ринки з найсмачнішими молочними продуктами, фруктами, овочами. Готую за настроєм, але не фанатію від цього. Щодо чистоти у мене «пунктик»: все має бути по місцях. Тож я досить допомагаю своїй хатній робітниці, не даючи впасти зайвій крихті на підлогу (сміється).
Про щоденні бьюті-звички
Я вважаю, що ключові б’юті-секрети – це здоровий сон, стабільний психоемоційний стан, ретельне очищення шкіри вранці та ввечері. Ось я й намагаюсь за всім цим стежити. А ще треба пити багато води. Дорогі креми без усього вищепереліченого не працюватимуть! Мої улюблені апаратні процедури для обличчя та тіла – біоревіталізація, лазер Lumenis M22 для видалення пігментних плям, а також мікроігольчастий RF-ліфтинг Morpheus 8 – у цієї процедури багато переваг.
Європейський ринок б’юті-послуг дуже відстає від українського, на жаль. У Франції тямущих майстрів і таку велику кількість якісних б’юті-послуг, як в Україні, знайти досить складно.
Про роль та кількість спорту в житті
Спорт для мене важливий, це вже стиль життя! Схудла я після пологів швидко, з годуванням грудьми вага швидко йде. Хоч і годувала недовго, але втратила у вазі швидко, навіть без спорту, який мені заборонили на перші два місяці після пологів. Ну і, звичайно ж, правильний раціон – це вже 70% краси тіла та здоров’я шкіри. Я намагаюся їсти якісні продукти, багаті на вітаміни та мінерали.
Про допомогу Україні під час війни
З першого дня вторгнення росії в Україну я всіляко підтримую рідну країну – фінансово, інформаційно. Тут, у Франції, відвідувала мітинги на підтримку України, також ми пригощали стравами з ресторану чоловіка у Каннах гостей благодійного аукціону художниці Юлії Моховикової на підтримку України. Разом із чоловіком надсилали особисті фінанси фондам допомоги українським дітям, біженцям, нашим хлопцям в ЗСУ. Також відправляли автобус із бронежилетами та аптечками з Франції до України. Допомогли кільком українським родинам, які приїхали до Канн та Ніцци, з купівлею всього необхідного для житла.
Виникає дивне почуття сорому через те, що я живу в безпечному місці й нічого не потребую.
З України до Франції я тимчасово забрала частину своєї родини – бабусю з дідусем, маму, тітку. Війна в рідній країні торкнулася мене до глибини душі. Часто виникає дивне почуття сорому через те, що я живу в безпечному місці й нічого не потребую, хочеться допомогти тим, кому пощастило менше.
Про власний ресторан у центрі Парижа
Два місяці тому я відкрила ресторан у Парижі. Звичайно, на це вплинуло те, що мій чоловік – зі сфери готельно-рестораного бізнесу. Без допомоги, досвіду Давида та його команди я б точно не впоралася. Ідея створення класного закладу в Парижі була спільною, ідея назвати ресторан ANNA – чоловіка (сміється).
Це ресторан грецької кухні. Чому саме такий напрямок? По-перше, у Парижі дуже мало гідних закладів грецької кухні. По-друге, ми маємо чудового шеф-кухаря родом із Греції, що не може не бути гарним бонусом. Головна ідея, що стояла перед нами – створити невеликий грецький острівець у самому серці Парижа, між Єлисейськими полями та фешенебельною Авеню Монтень, куди можна було б забігти на обід у перерві між роботою та зустрічами чи на галасливу вечерю з друзями, та відчути себе на мить у теплій та сонячній Греції. Атмосфера та вишукані грецькі страви цьому сприяють. Судячи з відгуків, гадаю, нам вдалося втілити задумане!
Дизайном проєкту займалося дизайнерське бюро Cousi Interiorismo, яке базується у Мадриді. Ці дві жінки втілили в реальність усі мої ідеї щодо закладу та його стилістики. В інтер’єрі багато цікавих деталей, наприклад, підлога виконана в моїй улюбленій техніці «Terrazzo». Це складна італійська техніка створення мозаїчної наливної підлоги зі сполучної маси та мармурової або гранітної крихти, уламків скла, старої кераміки, кристалів Swarovski…
Деякі елементи стін та бару розписані художником вручну. В якості декорацій до умивальників у вбиральнях – великі голови грецьких богинь.
Особисто я дуже люблю нашу затишну терасу на вулиці, з неї відкривається вид на жвавий та динамічний 8-й округ Парижа.
Звичайно, чоловік допомагає мені в управлінні рестораном. У нього багато закладів у різних країнах, відповідно – велика команда та величезний досвід в управлінні цим бізнесом навіть дистанційно. За порядком слідкуємо обидва, а ось виключно на моїх плечах – комунікації та піар. Оскільки ми часто подорожуємо та живемо на кілька міст, часом доводиться вирішувати нагальні питання дистанційно. Благо, на місці завжди є відповідальний менеджер та люди, яким можна довіряти.
У наш ресторан заходила Лілі Коллінз, а також одна з моїх улюблених актрис – Демі Мур.
У нас загалом дуже хороша публіка. Часто приходять люди із французького уряду, відомі бізнесмени, футболісти з паризького футбольного клубу PSG, моделі, актриси. Наприклад, нещодавно була Лілі Коллінз, головна героїня серіалу «Емілі в Парижі», а минулого тижня на обід заходила одна з моїх улюблених актрис – Демі Мур. Відомій моделі Наталі Водяновій та її друзям також дуже подобається у нас.
Багато хто приходить до ресторану, щоб скуштувати свіжі морепродукти та рибу. Також популярністю користуються традиційні грецькі закуски: дзадзики зі свіжого йогурту, огірка й часнику, та тарамасалата – суміш із копченої ікри тріски, оливкової олії, лимонного соку та часнику. Все це подається з пітою.
Про улюблені заклади у Парижі
- Langosteria – ресторан зі смачною італійською кухнею, розташований в новому готелі Cheval Blanc.
- Caviar Kaspia – тут все по класиці: картопля/млинці з ікрою.
- Le Bar des Prés – заклад у японському та ф’южн стилях. Тут, як на мене, найсмачніші суші та роли у Парижі, все готують при тобі протягом кількох хвилин.
- Lapérouse – старовинний ресторан французької кухні в стилі прекрасної епохи. Нещодавно там зробили реновацію, виглядає вийшло дуже класно!
Про материнство та плани на поповнення в родині
Півтора роки тому я вперше стала мамою, народивши прекрасного сина Джеймса. Це малюк, на якого ми дуже чекали, він доповнив наше життя, зробив його щасливішим! Глобально народження сина моє життя не змінило. Дитина забирає в тебе зовсім небагато, а віддає цілий світ! Так, зараз менше сну, ніж раніше, більше різних дрібних турбот, але благо, чоловік облаштував наш побут так, що в мене є час займатися собою та своїми справами. Розкрию секрет: зараз ми з Давидом плануємо другу дитину.
Про баланс між тихим сімейним життям та активним соціальним
Я намагаюся маневрувати між тим та іншим. У нас, наприклад, є правило сімейних днів, коли весь день ми проводимо лише у родинному колі, з малюком. А так, звичайно, як і всі, я часто втомлююсь морально і фізично, хочеться забитися у своє гніздечко і нікого не бачити. Особливо це трапляється після початку війни в Україні. Наразі немає колишнього настрою вести активне соціальне життя, хочеться більше бути вдома, з близькими.
Інтерв’ю: Ганна Володавчик
