Де можна скуштувати різдвяні українські страви у Дубаї, Токіо, Празі та Чікаго
Нещодавня битва за борщ показала, наскільки важливою культурною складовою є українська кухня. Цей поєдинок ми виграли. Міжнародний комітет вніс український борщ до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони. Один із учасників цієї битви, народний кухар Євген Клопотенко якось сказав: «Я просто хочу, щоб українська культура жила. І тому зберігаю її».
Але війна триває, на усіх фронтах. Зокрема українці відроджують національні гастрономічні традиції і популяризують їх у світі. Це дає змогу транслювати нашу культуру й давати уявлення про нашу націю. Адже наскільки різноманітною, ситною, щедрою та смачною є наша національна їжа, настільки ж привітним, гостинним та добрим є український народ.
Як сприймається кухня України у різних куточках світу, які страви обожнюють жителі інших країн та чи змінився їхній інтерес до нашої культури після початку повномасштабної війни, розповіли представники ресторанів української кухні за кордоном.
До нас повертаються – це головне. Наразі у нас черга та лист очікування на декілька днів наперед»
Василиса Фролова
телеведуча, амбасадорка закладу YOY Дубаї
Ідея створення ресторану української кухні у Дубаї виникла до війни, приблизно три роки тому. Власники YOY Георгій Піонов, Павло Мороз та Микола Сушко, всупереч популярним тоді думкам, що ніби-то за кордоном нікому не цікава українська кухня, спокійно робили свою справу.
Звісно, поки що більшість наших відвідувачів – українці, але вони приводять своїх друзів, родичів-іноземців, багато хто з них стали вже нашими постійними гостями. Усі іноземці без виключення у захваті від гостинності та якості, також усі дивуються тому, що про такі смачні страви не знали раніше. До нас повертаються – це головне. Наразі у нас черга та лист очікування на декілька днів наперед, якщо плануються концерти українських виконавців – повна резервація миттєво, навіть анонси не встигаємо зробити у мережі. Про Україну говорять і з кожною подією, яка відбувається у YOY, про нашу країну тут дізнаються все більше.
Найулюбленіша страва відвідувачів YOY, звичайно, борщ. А також вареники з вишнею, сало без сала – у нас воно виготовляється за власним секретним рецептом з маринованого кокосу, а також домашні наливки та паляниця. Загалом, іноземці у захваті від того, що нові смаки можуть так вражати.
До Різдва ми готуємо цікавий рекорд. Річ у тім, що в Дубаї полюбляють все «най-най». Найдорожче, найвеличніше… Тож ми хочемо пригостити гостей YOY найбільшою «Смерековою хатою»!
До кожного свята робимо особливі пропозиції. Звичайно, на Святвечір буде загалом 12 страв, зокрема і кутя – за особливим рецептом, адже тут неможливо придбати та використовувати мак, але ми знайшли йому достойну заміну. Буде також новорічний стіл, який ми хочемо зробити особливо душевним, але водночас сучасним, без «совкових» традицій, бо YOY – про майбутнє, про нову сучасну цікаву українську кухню.
До того ж, на Новий рік до нас завітає українська співачка КОЛА! Місць не те, що немає… вже декілька листів очікування!
Одного разу ми зробили рибну юшку по-херсонськи і наступного дня Херсон було звільнено!»
Наталія Бас
власниця ресторану The Borsch у Празі
До повномасштабного вторгнення особливої зацікавленості в українській кухні ми не спостерігали. А от після все більше людей почали цікавитися Україною загалом: де вона розташована, які там люди, як живуть, що співають, що їдять. Після 24 лютого майже усі іноземці, які до нас заходили, питали, з якої ми частини України, і де наразі перебувають наші родичі. Склалося враження, що після початку повномасштабної війни чехи й іноземці загуглили, що є поблизу з українських закладів, тому що про наш ресторанчик одразу якось дуже багато людей дізналося.
Фішка нашого ресторану – різні види українського борщу, адже це основна страва, за якою до нас приходять. Для вегетаріанців і веганів є пісний варіант з білими грибами. З других страв найпопулярніші вареники, котлета по-київськи і деруни. Багато хто з іноземних гостей смакує наші страви вперше, просять пояснити, як їсти «сало до борщу» і чи потрібно замовляти гарнір до голубців. Дивуються, спробувавши хлібний квас, намагаються вгадати, на що схожий його смак.
Після початку повномасштабної війни й українських, й іноземних гостей стало більше. Пік відвідувачів-українців уже дещо зменшився, чимало переселенців повернулися додому.
Наша місія загалом завжди була про те, щоб знайомити іноземців з українською їжею. Тому ми на цьому фокусувалися і до повномасштабної війни. А наразі інтерес дуже великий. Іноді гості мають багато питань: з чого виготовляється квас, які овочі входять до борщу, з якого регіону наш шеф-кухар. Допомагає й наша книжкова поличка. Є книжки про українську кухню англійською, їх часто гортають як чехи, так і експати.
Минулого року ми робили святкове меню з пісних страв на Різдво і у нас стояла черга з українців, які хотіли скуштувати борщ з вушками, кутю і запеченого судака. Цього року хочемо повторити схоже меню, тому що розумієммо, як цього чекають місцеві українці, водночас для нас важливо пригостити чимось незвичним наших відвідувачів-іноземців.
Ми намагаємося розповідати про Україну через регіональні рецепти. Одного разу ми зробили рибну юшку по-херсонськи і наступного дня Херсон було звільнено! Хотіли повторити це з Мелітополем і знайшли рецепт караїмських пиріжків із м‘ясом. Пиріжки дуже швидко розкупили. Нещодавно у меню з’явився «чорноморський» суп з мідіями. Також плануємо додавати всілякі нові начинки для вареників і налисників.
Чимало японців приходить до закладу, щоб підтримати українців та познайомитися з українською культурою»
Наталія Глигало
офіціантка японського ресторану «Смачного» у Токіо
Варто почати з того, що «Смачного» – це не зовсім ресторан української кухні. Меню складається із страв нашої національної кухні, але адаптованих під місцеві смаки. Власники ресторану і шеф-кухар – японці. У Токіо це перший заклад такого типу. Рецептури страв розроблялися поварами з Кіото. Їх, звісно, не можна розголошувати. Лише натякну, що котлети по-київськи у нас подаються з рисом та соєвим соусом.
Серед відвідувачів більшість, зрозуміло, японці. Але і українці теж ходять, зокрема представники посольства, українські депутати. Дуже багато місцевих журналістів пишуть про наш заклад.
З 25 листопада у нас можна спробувати різдвяні страви: кутю, салат «Шуба», млинці тощо. Багато продуктів для кухні замовляють через інтернет. Не знаю усіх деталей, але менеджерам вдається замовити навіть вина із Закарпаття та Очаківського району. Важливо те, що чимало японців приходять до закладу, щоб підтримати українців та познайомитися з нашою культурою. Приносять листівки зі словами підтримки, намагаються вивчити кілька слів нашою солов’їною. Зазвичай гості приходять з українською символікою або одягнуті у відповідні кольори. Це дуже приємно і важливо для усіх українців, які тут працюють. Серед улюблених страв наших гостей – борщ, котлети, голубці. Щоправда голубці тут називаються «рьорю-кябетцу».
Ресторан «Смачного» – це насамперед соціальний проєкт. Він зібрав у своїй команді дев’ять українців, що вимушено переїхали до Японії. Всі вони працюють офіціантами.
Японія надає гідну підтримку, проте це дуже складна бюрократична країна. Без гаранта-японця самостійно тут не впораєшся. До того ж японці дуже стримані і закриті, й англійською володіють далеко не всі. Я дуже вдячна Японії, але хочу якнайшвидше повернутися в Україну.
А тепер перенесемося у США, а саме Чікаго, де усіх бажаючих скуштувати традиційні українські різдвяні страви чекає ресторан «Тризуб». Для своїх гостей вони підготували святкове меню на Святвечір. Дивувати поціновувачів нових смаків збираються голубцями з гречкою, жовтими варениками з картоплею та цибулею, а також зеленими варениками з квашеною капустою і грибами.
А ще з початку повномасштабного вторгнення насолодитися смаком чорноморських мідій стало можливим завдяки розширенню мережі ресторанів «Чорноморка» у Молдові та Румунії. А з 9 грудня ще й у Польщі, а незабаром, подейкують, і у Болгарії.
Текст: Дарія Палєха
