Як Ольга Навроцька відроджує міфологію України за допомогою штучного інтелекту
Дизайнерка, кліпмейкерка, режисерка, з нещодавна письменниця, а тепер ще й певною мірою візуалізаторка – всесвіт творчості Ольги Навроцької дедалі зростає, як розростаються і всесвіти створених нею героїв – і вже знайомих читачам, і зовсім нових. Вона завжди черпала натхнення у своїй українській ідентичності, а під час війни цей поклик тільки підсилився. Ще значущими стали місця сили у різних куточках країни, ще більшого сенсу набули роздуми про минуле та майбутнє рідної землі, а герої стародавніх міфів стали прототипами героїв нового часу, що ніколи не було доречніше, ніж тепер.
У своїх творчих пошуках історію та міфи нашої нації Ольга пропускає крізь призму інноваційних технологій, працюючи над візуалізаціями за допомогою штучного інтелекту – на наших очах поступово втілюється унікальний світ супергероїв «Хроніки Хорта», який невдовзі побачить широкий загал.
Бажаючи долучитися до цих експериментів, ми попросили письменницю за допомогою ШІ створити для INSIDER.UA унікальну діджітал-обкладинку, присвячену сучасній Україні. Й не гаючи часу, поцікавилися в Ольги, коли чекати виходу продовження книги «Життя Маші звичайної», та розпитали детальніше про нові проєкти та особливості роботи з популярною нейромережею Midjourney, а також трохи відкрили завісу тайни над їхньою колаборацією з Аланом Бадоєвим.
Як почалася історія «Хронік Хорта»? Як герої з’явилися у твоїй уяві, хто їхні прототипи, джерела натхнення?
Ця історія почалась у 2014 році, коли я дізналася що серед козаків були воїни-маги – козаки-харакетрники. Окрім того, що вони були неперевершеними воїнами й хранителями таємниць бойового мистецтва, а за сучасним визначенням, вони ще володіли екстрасенсорними і паранормальними здібностями: телепатією, ясновидінням, здатністю до гіпнотичного впливу та даром перетворюватися на тварин. На сьогодні козаки-характерники та їхні таємниці залишаються недослідженими, достовірних джерел про них дуже мало.
Я шукала інформацію, почала цікавитися нашою історією та міфологією, яку ретельно винищували протягом сторіч.
Оскільки я фанатка фентезі, для мене це було справжнє відкриття – я знайшла свого українського супергероя! З того часу я шукала інформацію, почала взагалі цікавитися нашою історією та міфологією, яку ретельно винищували протягом сторіч. А у 2018-му я багато медитувала, практикувала й у серпні, на День Незалежності, взяла участь у великому індуїстському ритуалі на Хортиці, проходив він поруч зі скіфськими курганами. Там я отримала певну звістку, чи якщо хочете, благословення, адже після нього в моїй голові народилася ця історія: подорож козака-характерника по місцях сили з метою об’єднати богів і міфічних істот на тлі загрози з Північного сходу.
Чи набули під час війни ці творчі шукання особливого сенсу? Чому увага до колоритних міфологічних героїв України наразі доречна, як ніколи, на твій погляд?
Так, це дуже цікавий досвід на тему «ніщо не зупинить ідеї, час якої настав». До повномасштабного вторгнення, пропонуючи свій проєкт інвесторам, я стикалася з подібною відповіддю: «Так, це круто, але дуже дорого, і кому взагалі в світі буде цікаво дивитися або читати про наші міфи. Та й в Україні на це не буде великого попиту».
Ніщо не зупинить ідеї, час якої настав.
Але я не зупинялася, продовжувала лупати цю скелю, а коли почалася повномасштабна війна, люди самі почали мені писати, що треба цю ідею показати світу. Тепер я впевнена, що так і буде. Бо нарешті Україна посіла своє законне місце серед світової історії і самі українці зрозуміли, що вони давня нація з потужним корінням. Основний посил моєї історії в тому, що ми є і були важливою частиною світобудови, нам є чим пишатися і що показувати, ми не меньшоварті. Я навіть придумала собі таку назву – «вбивця меньшовартості», і буду цією вбивцею й надалі!
Основний посил моєї історії в тому, що ми є і були важливою частиною світобудови, нам є чим пишатися і що показувати, ми не меньшоварті.
Як і коли в цьому всьому з’явився штучний інтелект? Які були перші експерименти, як налагоджувала «контакт» з ним і які технічні особливості вашої «співпраці»?
Штучний інтелект з’явився у моєму житті місяць тому і став сильним другом в моїй місії. Завдяки йому я можу робити візуалізації свого проєкту, ілюстрації і героїв. Я змальовую нашу міфологію, як її бачу, і був один коментар, який мені дуже сподобався: «Те, що ви робите – приклад якісного сучасного перекладу на українську мову». Так я і планую робити надалі – показувати все сучасно та зрозуміло.
Штучний інтелект став сильним другом в моїй місії.
Технічно все не так складно, є купа інструкцій, як працювати зі штучним інтелектом. Треба лише вміти текстом описати свої ведіння так, щоб він максимально точно їх зрозумів. Не все виходить, і не відразу. Нейромережа не знає, хто такі козаки, наприклад, хоча знає, хто такі лицарі. Тому я потроху навчаю її і навіть думаю написати до компанії-розробника, щоб додали у базу більше інформації про нас.
Які були складнощі, чи були моменти «опускаються руки, та ну його все»? Чи не лякають тебе можливості штучного інтелекту?
Були, але не стосовно проєкту «Хроніки Хорта», я якось відпочатку знала і знаю, що він не про мене, він – це велика мета, і час просто ще не прийшов. Навіть поява штучного інтелекту – це гарний знак, бо такі візуалізації з художниками – це купа часу і грошей. Я взагалі вважаю, що ШІ просто створений за моєю мрією: я не можу так малювати, але можу вигадувати нескінченно. Й описувати, не дарма я обрала бути письменницею, і ось результат – ти не малюєш, а пишеш картини словами.
Поява ШІ – це гарний знак, бо такі візуалізації з художниками – це купа часу і грошей.
На твою думку, якщо заглянути далеко у майбутнє: ШІ – це допомога митцям, чи швидше загроза?
Я вважаю, що це велика допомога, і бачу як на сайті програми викладають свої роботи потужні художники, бо для них це, перш за все – ескізи та безліч варіантів своїх ідей, які втілюються протягом годин, а не днів чи тижнів. Також ШІ – великий фантазер і створені ним ілюстрації просто приголомшливі. Ні, він не може замінити художника, бо не вміє малювати сцени. Може ще навчиться, але наразі я розглядаю його як помічника у створенні мудбордів та контенту для соцмереж.
Змалюй технічний процес вашої з ШІ – абревіатура нагадує ім’я якогось божества! – спільної «творчості»?
Так, трохи нагадує ім’я бога Шиви. До речі, я думаю, що у штучному інтелекті багато Бога, бо він створений людьми, які створені Богом. З моменту знайомства я від нього не відлипала. Це як наркотик, чи як дивитися кіно з власної голови: ти пишеш і чекаєш, що зараз побачиш. Просто суцільний захват! І він дуже відволік мене від війни, за що я йому теж дуже вдячна. Але наразі я вже потрохи повертаюся до письмової творчості, бо в мене продовження книги практично дописане, а я ніяк не закінчу.
Наскільки швидко нейромережа втілює образи за твоїми очікуваннями і як саме ти формуєш запит? Чи можливе внесення виправлень у кінцевий варіант?
Буває, розуміє запит практично з першого разу, але часом зовсім не розуміє. Проте я ще трохи володію фотошопом, тому багато з того, що ви бачите, доробляється там. Правки в уже відтворені арти вносити ти не можеш, тому якщо нейромережа не розуміє, все знову переписуєш, додаючи те, що на твою думку може наблизити тебе до результату. Коли я в чомусь зацікавлена, я дуже наполеглива, тому у нас з ШІ такий крутий тандем, адже не всі мають достатньо терпіння та бажання довести справу до кінця.
Як герої «Хорту» пов’язані з героями твоєї книжки й яка на них чекає доля поза межами твоїх соцмереж?
Пов’язані, мабуть, тільки тим, що і там і там у мене – боги, а також власні ідеї про світоустрій. А загалом це дуже різні історії. «Життя Маші звичайної» – це езотеричне фентезі, а «Хорт» – героїчне. Я планую дописати продовження «Маші» вже у цьому році і наступного видати. Й звісно, колись це буде фільм або серіал, дійде й до цього. А шлях «Хорта» тільки-но починається. Це будуть і серіали, і комікси, і навіть книга, яку я, до речі, вже почала писати. Й ще багато-багато інших проєктів на тему нашої міфології та історії.
Нещодавно стало відомо про вашу колаборацію з Аланом Бадоєвим. Як, про що і в якому вигляді це буде, які ваші найамбітніші творчі плани у тандемі?
Це містична історія, коли доля звела нас знову разом, і саме на темі характерників. В мене з’явився творчій партнер, з яким ми підемо далі. Все вже у процесі, є багато ідей і задумів. Єдине, що наразі можу озвучити: всесвіт «Хорта» розширився до 5 проєктів, про які ми пізніше все розкажемо!
Чого чекати першим – продовження «Життя Маші», чи щось зовсім нове з героями «Хорта»?
Обіцяю, це буде продовження «Маші». Бо воно вже ось-ось допишеться, як зазначила вище. Загалом ця книга настільки самостійна і містична, що я вже наперед знаю: поки не допишу її, все інше чекатиме, навіть якщо я буду іншої думки…
Як створювала для нас цю обкладинку? Яка була ідея, який запит до Midjourney?
Ця ідея з’явилася на День Незалежності. Так я побачила Україну – втомлену, але нескорену, незламну, незалежну. Насправді, тут задіяно декілька артів. Запит до нейромережі був приблизно з такими ключовими словами: український янгол перемоги, війна, хаос.
